За останні кілька місяців росіяни випустили по Сумах 146 КАБів

«Пускаємо, бо куди ще йти»

У Сумах дощить. У міському парку, що розлігся над Пслом, шелест дощу поглинають звуки ППО. Над містом збивають черговий безпілотник. 

Ще не так давно прогулянка парком асоціювалася з дитинством, першими побаченнями й зустрічами з друзями. Тепер руйнування нагадують про війну. 

Клуб Цукру: підтримуй незалежну журналістику
та підсилюй Суми щомісяця

Долучися до Клубу

26 вересня росіяни скинули на центр Сум три КАБи. Двоє людей загинули, понад 20 дістали поранення. Один з вибухів пролунав тут, у парку, де відпочивали родини з дітьми. Він зруйнував дах автодрому, пошкодив будівлю кафе, уламки побили фігури в скейтпарку.

Ну ось, знову чути, як у небі щось збивають. Хотілося б сховатися в укриття, проте воно розташоване біля стадіону, до якого приблизно п'ять хвилин пішки. Так, у Сумах далеко не завжди ховаються від дронів в укриттях. Утім, якби просто зараз з гучномовця пролунало б: «КАБи на місто», не зволікаючи прямувала б туди. Сум'яни швидко навчилися реагувати на загрозу пусків російських авіабомб. Якщо сховища поруч немає, перечікують небезпеку в кав'ярнях, крамницях чи аптеках. Будь-де, аби тільки не опинитися під час вибуху на вулиці.

Коли загроза минає, люди часто дякують тим, хто їх прихистив: працівникам кав'ярень, крамниць, аптек. Такі подяки публікують у місцевих Telegram-каналах, зокрема в «Женьок Вещає…». Кілька з них адресовані закладам на Петропавлівській. 

З парку йдемо повз Театральну площу, далі по прямій Петропавлівською. Дощ не вщухає. Перша зупинка — аптека «АНЦ». Звісно, приміщення не є офіційним укриттям, але сюди часто заходять перечекати. Завідувачка Яна Євтушенко каже, що хтось спершу питає дозволу, хтось одразу забігає.

— Коли є загроза безпілотників, то майже ніхто не ховається, а от коли існує загроза КАБів, то заходять обов'язково, — розповідає вона. — Ми можемо йти в укриття, але обираємо залишатися тут, бо раптом когось треба буде прихистити. Тут час іде на хвилини, — каже завідувачка аптеки.

Єдине, про що просять працівники аптеки, — не стояти біля вітрин, бо ж вони скляні. Яна Євтушенко живе неподалік першої школи, по якій 29 вересня влучив КАБ. Того дня вона була вдома, тож хоче, щоб якомога менше людей пережили таке. Каже, знає, як важливо мати поруч місце, де можна перечекати. 

За кількасот метрів від аптеки розташовано ще одне місце, яке згадували користувачі в месенджерах — магазин «Гастрономчик» на вулиці Холодногірській. Місця тут небагато: каса одразу біля входу, за нею дві продавчині, а поруч кавомашина. Коли кажу, що сум’яни дякують їм за прихисток від КАБів, одна з продавчинь відповідає коротко:

— Так, пускаємо, бо куди ще йти? Укриття тут немає. Буде безпечніше в самому магазині, ніж на вулиці.

«КАБи, курс на Суми, превентивно в укриття»

Від «Гастрономчика» виходимо на проспект Шевченка. Це одне з місць у Сумах, куди КАБи влучали вже не раз. 3 липня авіабомба, яку росіяни скинули на проспект, забрала життя чотирьох сум'ян, серед яких були п'ятирічна Мілана та її мама Наталія Овчарови. Того вечора поранення також дістали 33 людини. Будинок, поблизу якого влучив КАБ, нині частково демонтують. 6 серпня ще один КАБ розірвався просто на проспекті, біля гуртожитку машинобудівного коледжу. Тієї ночі на Суми впали вісім авіабомб, постраждали 13 людей. 

Ми йдемо до кінотеатру «Дружба». Як звикнути, що він тепер стоїть із забитими вікнами? Тут оголошують повітряну тривогу, Telegram-канали повідомляють: злетіли «сушки». Працівниця невеликого продуктового вийшла на перекур й гортає щось у телефоні. На зупинці поруч люди далі чекають транспорт. На сирену майже не зважають.

Від «Дружби» йдемо до супермаркету «Амбар». Удари КАБів уже двічі вибивали тут вікна. Утім, довкола все виглядає доглянутим — поруч з магазином облаштовують клумбу. Вибиті вікна, що раніше затулили ОСБ-плитами, затягли великим плакатом. Спершу й не скажеш, що з шибками щось не так. Усередині пахне випічкою. Підходимо до пекарні всередині магазину саме тоді, коли в Telegram-каналах з'являються повідомлення: «КАБи, курс на Суми, превентивно в укриття». Продавчиня ставить на касу табличку «Тимчасово не працює». Магазин залишається відчиненим, нікого з приміщення не виганяють.

Виходимо на вулицю, аби піти до укриття. Гучномовці мовчать, про КАБи поки пишуть лише моніторингові канали. На проспекті й далі гуляють сум'яни, здається, ніхто не прискорює кроків. Телефон відгукується повідомленням: «КАБи летять на Храпівщину». За кілька хвилин десь далеко гупає. Ймовірно, КАБи впали поза містом. «Авіація відлітає» — пишуть у Telegram.

Спершу вибухало за 300 метрів, потім — за 50

Олена Цупрун живе у домі, розташованому через дорогу від «Амбара». Це світла багатоповерхівка, у якій досі не замінили половину вікон. Під вікнами розташовано паркінгом. Понад 20 років Олена живе тут на першому поверсі. 18 вересня вибухова хвиля від влучання КАБу вибила у її квартирі всі вікна. 

Жінка веде нас у двір — звідси видно наслідки удару авіабомби. У будинку Олени — розбиті вікна, у сусідньому — зруйнований фасад, і також немає вікон.

— Останні місяці вибухи ставали все ближчими. Один — за 300 метрів від нашого дому, другий — за 100 чи 200, а третій — за 50, — розповідає вона. 

У її квартирі вікна досі забиті фанерою. Над ними сусіди вже поставили нові. Вибухова хвиля дійшла до всіх поверхів, адже удар був майже навпроти.

Підходимо до під'їзду. Ще тиждень тому, пригадує Олена, тут лежала гора скла: люди виносили його з квартир і скидали просто під вхідні двері. Осколків було стільки, що їх вивозили екскаватором. На асфальті лишилися сліди, наче хтось подер його величезними кігтями.

Троянди в бабусиній вазі

Повз проходить сусідка, вітається. Олена киває і відчиняє двері під'їзду. У під'їзді солодко пахне. Аромат іде з їхньої квартири: чоловік Олени, Юрій, щось готує. Щойно заходимо, як назустріч вибігає йорк Річі. Олена ставить у передпокої сумку, на якій висить турнікет.

У квартирі душно — вікна забиті ОСБ-плитами та бронеплівкою. Через них добре чути все, що відбувається на вулиці. Без вікон дощ, який знову розпочався, звучить так, наче йде всередині квартири. Штори Олена майже завжди тримає затуленими.

У спальні після вибуху не залишилося жодної шибки.

— Це вікно цілим вивернуло, ще й догори ногами. Бачите, ручка внизу, — показує Олена фото з того вечора на телефоні. — Якби хтось сидів отут біля комп'ютера, то вікно просто вилетіло на людину.

Штори вибухом обірвало, вони заплуталися в люстрі. Розбився монітор, усі вази. А телевізор, як не дивно, цілий. На кухні одна шибка вилетіла, друга тріснула, але її втримала бронеплівка. Також тріснули двері, що ведуть у ванну кімнат. Лиштву вибухом висмикнуло разом з довгими цвяхами й кинуло на середину коридору.

— Всі кажуть: коридор, коридор. А в нас тут дзеркало, там — вікно, і оце з цвяхами. Якби ми тут були, то могло б накрити, — припускає Олена.

Тому найбезпечнішим місцем у квартирі родина вважала інший куточок — між двома стінами.

Того вечора Олена сиділа на кухні під вікном і говорила по відеозв'язку з донькою, коли на екрані вискочило повідомлення: «Суми КАБи». Разом з чоловіком вони перейшли в куток, де менше скла. Юрій глянув у телефон: «Мабуть, до нас». Подружжя лягло на підлогу, чоловік накрив Олену собою. За мить пролунав вибух. Кухонні двері та вікна впали саме туди, де раніше сиділа Олена. Багато осколків взяли на себе штори й бронеплівка, тож подружжя підвелося без жодної подряпини. Донька, з якою тоді говорила Олена, нічого не почула — зв’язок завис саме у момент вибуху. Після жінка написала у сімейний чат: «У нас приліт, але ми всі цілі».

Вікна обіцяють замінити, але чекати довго, тож, найімовірніше, сім’я Цупрун, ставитиме їх сама. Попереду зима. Після того, що пережили з’явилась звичка перечікувати загрози в коридорі під’їзду. З собою завжди беруть сумку з аптечкою. Сусіди теж почали частіше спускатися, кажуть, біля ліфта в них тепер «своя тусовка».

Олена показує фото, яке зробила наступного ранку. На ньому — двір з руйнуваннями після удару. Світлину вона виклала в соцмережі з підписом: «Мій вигляд з вікна, якого нема». Розглядаючи зображення, вона пригадує, що увечері перед тим, як поблизу їхнього будинку влучив КАБ, чоловік подарував троянди.

— Після вибуху квіти попадали разом з усім, що стояло на столі. Скляних ваз не лишилося, вціліла тільки бабусина металева. Юрій обтрусив квіти від скла, а я поставила їх до іншої вази. Після вибуху троянди прив’яли, але наступного дня знову ожили. Наче казавли: «Ми тобі подаруємо трішки позитиву, трішки краси», — усміхається Олена.

Продавчині, аптекарки, сусіди — у цьому тексті люди допомагають одне одному, як можуть. Ви теж можете: через монобазу Громадського Фонду «Суми».

Діана ПасішніченкоЖурналістка Цукру

Підтримати ЗСУ — тут

Як змінювалася кількість атак

З початку 2026 року, за даними МВА, удари авіабомбами по Сумах були поодинокими. Їх кількість значно зросла наприкінці червня. Тоді росіяни атакували Суми КАБами, запустивши 20 авіабомб всього за п’ять днів.

Загроза КАБів по місту не вщухала в наступні місяці. Найбільше атак зафіксували в липні та вересні — по десять ударів. Водночас кількість авіабомб була більшою в липні — 44. У вересні найщільнішим за кількістю атак був останній тиждень: з 23 по 30 вересня Суми атакували шість разів. Цього місяця, станом на 16 жовтня, росіяни завдали ударів авіабомбами чотири рази, запустивши 14 КАБів.

З червня по жовтень у середньому по місту прилітало чотири КАБи за одну атаку. Всього по місту за цей період росіяни випустили 146 авіабомб. Найбільше, вісім бомб, впали 27 серпня. Захисникам вдавалося знищувати деякі з КАБів, що летіли на місто. Зокрема, Сумська МВА повідомляла про такі випадки: 4 серпня ППО знешкодила два КАБи, а 6 серпня — один.

Через зростання кількості атак все більше сум’ян отримували поранення і, на жаль, гинули. Найбільше постраждалих і загиблих зафіксували в липні — 125 і 13. Другим за кількістю жертв став вересень: дев’ять загиблих і 81 постраждалий. За першу половину жовтня через росіян вже постраждало 20 сум’ян.

За останні 4,5 місяці КАБи пошкодили щонайменше 51 багатоповерхівку і близько 145 приватних будинків у Сумах. До цього варто додати ще приблизно 20 «будинків», тип яких у повідомленнях МВА не уточнювала. Також постраждали щонайменше 55 автомобілів і тролейбус. Сім разів під ударом опинялися заклади освіти.

Приватний сектор постраждав найбільше. Він фігурує приблизно в половині описів атак, переважно на околицях міста в Ковпаківському районі. Найбільше руйнувань було в липні: приблизно 150 будівель. Цього ж місяця також зазнали руйнувань навчально-виховний комплекс, АЗС, автосалон, бібліотека, кав’ярні, магазини, зупинка громадського транспорту, тролейбусна лінія та лінії електропередач.

Як ситуацію коментують військові

Різке зростання ударів КАБами фіксують із червня поточного року і військові. За даними Повітряного командування «Схід» (ПвК “Схід”), у червні на Сумщині зафіксовано 503 авіабомби, у липні – 390, у серпні – 414, у вересні – 398. Станом на середину жовтня – 173. 

— Говорити про постійне зростання кількості ударів некоректно: противник утримує високу інтенсивність на одному рівні. Ставка ворога на активне використання КАБів пояснюється тим, що керована авіабомба це відносно недорогий засіб, який дозволяє російській авіації завдавати удари, не заходячи в зону дії значної частини української ППО. До того ж Суми — найближчий до кордону обласний центр, — наголошують у ПвК «Схід».

Як пояснює командування 8 корпусу ДШВ, удари КАБів по Сумах розраховані передусім на цивільних: спровокувати паніку, створити гуманітарну кризу і змусити українських громадян вимагати від політично-військового керівництва держави піти на угоду з агресором. З тією самою метою противник обстрілював місто з далекобійної САУ 2С7 «Піон». Постріли були поодинокі, без чіткої військової цілі, пояснюють у 8-му корпусі ДШВ.

— Станом на сьогодні немає підстав говорити про помітну зміну тактики противника щодо застосування КАБів. Російські бомбардувальники під прикриттям винищувачів скидають авіабомби на значному віддаленні від лінії бойового зіткнення і державного кордону, не входячи в зону ураження наших систем ППО. Головна ознака їхнього застосування — стабільно висока інтенсивність ударів, — пояснюють військові.

За оцінкою командування 8 корпусу ДШВ, протидія української ППО змушує противника обережніше підходити до кордону. Близько 60% російських літаків, які летять скидати КАБи в напрямку Сумщини, змінюють бойовий курс після того, як їх виявляють або по них починає працювати протиповітряна оборона.

ПвК «Схід» також зазначає, що авіаудари треба розглядати в контексті загальної ситуації на прикордонні. Противник може використовувати авіацію для підтримки наземних підрозділів і ураження українських позицій. За статистикою суттєвого нарощування застосування КАБів і активності російської авіації на Сумському напрямку немає. Тому пов’язувати удари безпосередньо з підготовкою до можливих масштабних штурмових дій передчасно.

— Противник і надалі регулярно застосовуватиме авіабомби на Сумському напрямку, тож говорити про швидке припинення ударів поки не доводиться. Водночас підстав стверджувати, що їх кількість обов’язково зростатиме, також немає. Багато залежатиме від ситуації на фронті та можливостей російської авіації. Сили оборони України докладають всіх зусиль, щоб відігнати російську авіацію якнайдалі від кордону, — пояснюють у ПвК «Схід».

Як місто адаптується до постійної загрози?

Відколи КАБи стали щоденною загрозою, місто отримало нові способи оповіщення й почало ставити мобільні укриття. Проте укриттів досі бракує, а частина наявних зачинена або в незадовільному стані.

З липня 2026 року в Сумах діє окреме попередження про КАБи. Під час безпосередньої загрози через вуличні гучномовці лунає повідомлення із закликом негайно йти в укриття. Його запровадили після різкого зростання атак.

Згодом сповіщення про КАБи з’явилися й у телефонах. Міський застосунок «Смарт Сіті» надсилає звуковий сигнал через 30 секунд після вуличного гучномовця, щоб два повідомлення не накладалися, а натискання на нього відкриває карту укриттів із маршрутом до найближчого.

Офіційні канали — не єдине, на що орієнтуються містяни. Багато хто паралельно стежить за місцевими моніторинговими телеграм-каналами. Сум’яни навіть говорять про «графік» запусків у певні години, а реагують здебільшого лише тоді, коли КАБи летять саме на місто. Та чи є сум’янам куди ховатися?

У переліку міськради, оновленому в січні 2026 року, є 195 захисних споруд: 179 найпростіших укриттів у підвалах і цоколях, 14 сховищ цивільного захисту та два протирадіаційні укриття. 

Водночас у застосунку «Дія» на мапі Сум позначено лише 33 укриття. До того ж вони не завжди відчинені. Під час липневої перевірки в місті обстежили понад 300 захисних споруд і виявили 16 зачинених укриттів. Тож під час атак люди ховаються хоч кудись: забігають у під’їзди, магазини чи підсобки, де стіни можуть захистити бодай від уламків. Розв’язати цю проблему можуть мобільні укриття, але їх ще не поставили у достатній кількості. За даними Сумської ОВА, за проєктом «Маршрут безпеки» громаді потрібно 225 мобільних укриттів, а встановлено 12.

Технічно протидіяти самим бомбам дедалі складніше. Росіяни почали ставити на КАБи багатоканальні антени на кшталт «Комета-М», які ускладнюють роботу РЕБ. Тому експерти сходяться на тому, що бити треба по літаках. Авіаційні експерти вважають, що протидія ефективна тоді, коли російські літаки знищують на рубежах пуску або просто на аеродромах. 

• «КАБи на місто». Чи можливо захистити Суми від керованих авіабомб і як реагувати на загрозу?
• Куди краще заховатися, якщо авіабомби вже над містом та як діяти, коли в будинок прилетів КАБ?

Для перехоплення носіїв потрібні сучасні винищувачі. Найнадійнішим варіантом аналітики називають Gripen з ракетами Meteor, але постачання цих винищувачів не варто чекати раніше кінця 2026 року.

Поки ж сум’яни живуть у постійній готовності. Перед виходом з дому перевіряють загрози, будують свої маршрути повз укриття. Перебуваючи у своїх домівках, вони лягають на підлогу й намагаються закрити рідних собою.

ДЖЕРЕЛО